- випльовувати
- -ую, -уєш, недок., ви́плювати, -юю, -юєш, док., перех.Плюючи, викидати що-небудь з рота.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
випльовувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
виплювати — див. випльовувати … Український тлумачний словник
виплюнути — ну, неш, док. Однокр. до випльовувати … Український тлумачний словник
випльовування — я, с. Дія за знач. випльовувати … Український тлумачний словник
випльовуватися — уюся, уєшся, недок., ви/плюватися, ююся, юєшся, док. 1) тільки док. Закінчити плювати; плюючи, звільнитися від чого небудь у роті. 2) тільки недок. Пас. до випльовувати … Український тлумачний словник
відпльовувати — ую, уєш, недок., відплюва/ти, юю/, ює/ш, док., рідко, 1) перех. Те саме, що випльовувати. 2) неперех. Те саме, що спльовувати … Український тлумачний словник
плюхати — аю, аєш, недок., розм. 1) неперех. З шумом, плюскотом падати (звичайно у воду або в що небудь, рідке). 2) перех. і неперех. Плювати, випльовувати що небудь … Український тлумачний словник
розпльовувати — ую, уєш, недок., розплюва/ти, юю/, ює/ш, док., перех. 1) Плюючи, викидати з рота слину. || Випльовувати що небудь разом із слиною. 2) перен., розм. Виявляти зневагу, презирство до кого небудь … Український тлумачний словник
спльовувати — ую, уєш, недок., сплю/нути, ну, неш, док. 1) перех. і неперех., чим. Викидати, видаляти що небудь з рота плювком; випльовувати. 2) неперех. Викидати, видаляти слину, мокротиння з рота плювком; плювати … Український тлумачний словник
харкати — аю, аєш, недок., розм. Випльовувати мокротиння (іноді з кров ю) при кашлю, прочищаючи горло; плювати мокротинням … Український тлумачний словник